Без названия

Починають із себе і ні на кого не чекають та не обертаються. Передивляючись написане про волонтерів, з якими нас познайомила Марія М’якота мені здалося, що я вкрай мало написав про неї саму. Але вирішив залишити все як є, адже це саме вона зібрала навколо себе таку силу силенну неймовірних людей. Саме тепло її серця, щира посмішка та невпинна праця є тією рушійною силою, котра збирає усіх, надихає творити свято для наших воїнів, навчає власним прикладом любові та турботи один до одного. Марія Нікорич міський голова м. Новоселиці, Чернівецької області. Пропозицією зняти програму ми застали її зненацька, адже попередня домовленість була лише про зустріч та знайомство. Та розмова про наше суспільство, згадки про дитинство за філіжанкою кави заспокоїли пані Марію та налаштували на діалог. Вона з материнською гордістю та ніжністю розповідала нам про своє місто. Олексій учасник російсько-української війни (позивний «Змій»). Він розвідник. Воїн. Сміливець. Прізвищ у таких людей немає, доки не скінчиться війна. Багато того, що мені про нього розповідали, нажаль, залишиться за кадром. Цього чоловіка, цього воїна без сумніву є за що поважати. Вважаю за честь можливість познайомитися з ним. Учасник російсько-української війни Назар (позивний «Самурай»). У війни юне обличчя. Страшно в це вірити, але це наші сьогоднішні реалії. Він пішов на війну в 23. Безстрашність, від якої кров стила в жилах у його бойових побратимів. Поранення. Але незламність. Воля, що загартувавшись війною, перетворилася на сталь. Галак Родіка Василівна, директор Маршинецького навчально-виховного комплексу.Директор школи, в якій навчаються маленькі українці румунського походження. Вона ніби випромінювала світло, розповідаючи про діточок та школу. Але раптово наче згасла, коли мова зайшла про війну. Чоловік на фронті. Маленький син, що так раптово подорослішав і просив на свята лише повернення татуся…Ніколи і нікому не слід зачіпати сильне та святе почуття – любов українців до рідної землі. Тоді не залишається румунів, молдаван, євреїв, грузинів…залишаються лише незламні та непримиренні українці. Михайло Грицкан— співак, актор кіно та музикант, заслужений артист України. Засніжене місто, затишне кафе і щира, тепла бесіда. Він зацікавив розповіддю про свій майбутній фільм.… про євреїв і українців… Сюжет цієї картини зачепив щось в моїй душі, адже попри єврейську генетику, мене виховував український народ, за що я йому довіку буду вдячний. А зараз цей народ воює за моє майбутнє та майбутнє моїх дітей. Це святі для мене речі. Тому що я - українець. Я чекаю на цей фільм, адже це те, що ніколи не дасть забути нам нашу історію. Не дасть забути себе. Громадський діяч ,представник єврейської громади Чернівецької області Михайло Крайс (Резеденція садгірських хасидів ). За досить незначний час нашого знайомства ми фактично стали близькими друзями. Я аж здригнувся, коли ми зайшли в синагогу, а він говорив чистою українською мовою. Я був неймовірно вдячний йому за це. Наче мовчазна підтримка моїх