Ил-76

Пройшов рівно місяць, як Україна втратила своїх кращих синів в авіакатастрофі ІЛ-76... Чорна хмара давно висить над Україною, втрачаємо кращих щоденно. Ті, хто зараз бореться, є нашим майбутнім, надією і силою, елітою. Власне елітою. Що таке еліта? Це не олігархи і вищі чини! Еліта – це ті люди, без яких існування нації неможливе, а олігархи – через яких неможливе....Коли кращих від нас забирають, то ніби нам поволі вкорочують руки. Безрукими керувати легше... Замість конструктивних дій, передбачення і запобігання таких численних бід, влада постфактум оголошує траур... А що їм до нас «простих смертних?».....Для них загиблі – проста статистика, юніти... ...А для когось тато, якого дитина знатиме тільки з світлин, з спогадів овдовілої матері, який ніколи не віднесе її на руках до білосніжного ліжечка заколисати, не поцілує сонну зранку...Можливо думка в юності, що її батько герой колись і зігріє, але не витре перших юнацьких сліз... ...для когось люблячий чоловік, годувальник, опершись на чиє плече можна було твердо стояти на ногах, той, з ким планувалось будувати дім, садити дерева. Раптово і жорстоко землю вибили з під ніг. Хто скаже як жити далі? ... для когось син, остання радість на старості літ, гордість і надія. Кому їм прихилити свою сиву голову тепер, розказати про свій жаль? Невимовно боляче, коли батьки хоронять дітей... Сироти, вдови, осиротілі батьки, які будуть все життя дивитись на небо з болем в очах... Наша з вами свобода щоденно омивається кров’ю. Наш хліб, сон і повітря, яким ми вільно дихаємо теж дається надто дорогою ціною. І як повинен горіти в пеклі той, хто затіяв з нами цю гру! Дасть Бог – спершу згорить на землі! Як тобі, небо, живеться без ІЛ-76? Більше могутні крила цієї птиці не розсікають твої хмари. Чому ти, рідне українське небо, не вберегло її? Чи тобі миліші хижаки, які під твоїм покровом вбивають рідних дітей? Минув місяць, як ти осиротіло без них...Загримиш в грозу – почуємо відлуння їхнього сміху, проллєшся дощем – відчуємо їх сльози, займешся веселкою – почуємо їхнє благословення нам, засяєш сонцем – зігрієш нас теплом їхніх благородних сердець. Таким чином, ми завжди пам’ятатимемо Вас, Герої, коли підніматимемо очі вгору! А Ви, в свою чергу, моліть Бога, щоб небо над Україною було мирним, а простір під ним став для катів пеклом! Слава Нації! Слава Героям! Смерть ворогам!