ВАК (Великий Адронний Коллайдер)

LHC — скорочення від Large Hadron Collider, Великий адронний коллайдер. Вперше було запущено 10 вересня 2008 року. «Великим» він назван через свій великий розмір (його периметр складає прибизно 27 км), «адронним» — тому що він прискорює протони і важкі ядра, які є адронами (тобто частинками, що складаються з кварків), «коллайдером» — тому що прискорюються ці частинки у двох пучках, циркулюючих в ньому в протилежних напрямках, і в спеціальних місцях зіштовхуються одне з одним. LHC знаходиться на території Швейцарії і Франції, поблизу Женеви, у тунелі на глибині близько 100 метрів (раніше у цьому ж тунелі розташовувався електрон-позитронний колайдер LEP). Дослідження на ньому координує ЦЕРН — Європейський центр ядерних досліджень, але реально працюють на ньому десятки тисяч людей з самих різних країн і організацій. В LHC можна виокремити сам прискорювач і декілька детекторів, побудованих навколо точок зіткнення протонів. В самому прискорювачі протони розганяються до енергії 7 ТеВ на протон, так що повна енергія в системі центру мас двох зіштовхуючихся протонів дорівнює 14 ТеВ. В кожному з двох зустрічних пучків — багато мільярдів протонів, тому повна енергія, накопичена в пучці, дуже велика, вона приблизно дорівнює кінетичній енергії літака що летить. Детектори — це окремі експериментальні установки, по своїй складності не поступаються самому прискорюючому кільцю. На LHC працює одразу кілька експериментів, кожен зі своїм детектором. Два самі головні — це ATLAS і CMS; див. також список інших експериментів. LHC — найбільш складна експериментальна установка, що коли не будь була створена людиною. Прискорювач і детектори почали будувати більш як 10 років тому; окремі їх компоненти створювалися і тестувалися в сотнях наукових лабораторій Світу, та й саме збирання прискорювача і детекторів на місці зайняло близько двох років. Поверховий погляд на устрій і задачі LHC дасть оцей виднограй. LHC буде працювати протягом кількох років і має вирішити ряд поставлених перед ним задач.