Не говори нікому про свої плани і таємниці, бо втратиш... / Мудрість святих отців / Мовчання золото

Не говори нікому про свої плани і таємниці, бо втратиш … Не відкривай всім таємниць серця свого, якщо не збережеш в собі внутрішній скарб, то втратиш його і не знайдеш. Християнин без великої потреби не повинен говорити про свої справи і про справи своїх близьких будь-кому. Ісус каже: «Не давайте святого собакам, не кидайте свиням перлів своїх, бо свині потопчуть їх, а собаки повернуться й накинуться на вас» (Матвія, 7:6) Мовчанням своїм ти збережеш себе від марнославства і гордості, а ближнього свого від спокуси заздрості і осудження. Як говорив Серафим Саровський, не потрібно без потреби відкривати серце своє, з 1000 осіб можна знайти лише одного, хто міг би зберегти твою таємницю. Коли ми самі не збережемо її в собі, як можемо надіятись, що вона може бути збережена іншими людьми. У японців є приказка: Коли ти довіряєш таємницю своєму другові, то не забудь, що в цього друга є свій друг. Преподобний Серафим Саровський радив приховувати від ближніх всі свої духовні досягнення, можливості і дари. Він говорив, що найцінніше у серці твоєму, без великої потреби не розказуй своїм близьким, бо тільки тоді збережене знаходиться у безпеці від видимих і невидимих ворогів, коли воно як скарб зберігається у глибині серця. Не всім відкривай таємниці свого серця, якщо не приховаєш в собі скарби талантів, то втратиш їх. Бувають ще інші причини у християнина для збереження секретів. Це випадок коли християнин не в силах побороти неприязнь до ближнього, хоча це може показатись лицемірством, але потрібно всіма силами проявити до людини добро. Як говорить Іван Золотоустий: «Якщо не чисте твоє серце, хай хоча б чистим будуть твої уста.» В деяких випадках, християнину потрібно мовчати, щоб сказавши правду не ранити душу. Але не завжди є момент змовчати. Щоб вийти з подібних труднощів, потрібна велика життєва мудрість, второпність і поміркованість. Авва Дорофей пише, коли не можливо чогось приховати, а розказавши таємницю це принесе збентеження і скорботу, то для таких випадків можна сказати неправду, або всіма силами уникнути розмови. Добрим прикладом може стати історія, коли дві людини ворогували і мали одного спільного друга, якому наговорювали образливі слова, цей друг обох ворогуючих людей, змінюючи переказане, говорив добрі слова похвали, подяки і прощення їм. Совість обох недругів заставила їх піти назустріч, впасти на коліна і просити пробачення один в одного, і з цього часу вони жили у взаємній любові і повазі. Авва Дорофей говорить, що до викривлення правди, треба прибігати у вийняткових випадках, зважуючи чи переможе добро в цьому випадку, а у Бога просити прощення заради нашого доброго намірення, примирити двох людей. Не треба надто величатися коли нас хвалять, в цьому випадку, заперечення наших заслуг чи досягнень може виявитись підчеркуванням скромності і смирення. Святі отці у випадку коли нас хвалять радять мовчання, воно показує що ми самі відмовляємось приймати участь в обговоренні наших досягнень, тим часом треба прислухат