Колискова HD

Колискова UKR Станув сніг, забриніли струмки на Донбасі, Ніжним співом пташиним щебече весна. Тільки струни душі тріпотять від боязні, Коли йде по землі братовбивча війна. Серед ночі, в Луганську сирена завила. Знов атака. У місто снаряди летять. І райони вогнем мінометним накрило. В підземеллях, рятуючись, люди сидять. Колисає маленьку кровиночку ненька, У підвалі, в кутку, на підлозі сирій. Колискову наспівує сину тихенько: “ Люлі — люлі, засни мій синочку малий. Я з тобою, не плач, янголятко невинне. І нехай мила казка насниться тобі. Скоро будемо жити ми в іншій країні, Де немає фашизму, немає війни. Україну винищує влада продажна. Засинай кришеня та скоріш підростай. А як виростеш — воїном станеш відважним І, як батько, від зла захищатимеш край. В наших душах вогонь до Вітчизни палає. Не страшиться народ наш тернистих стежин. Серед бруду нацизму перлина засяє І свята Новоросія встане з руїн! Розцвіте над землею веселка барвиста, Будуть золотом вкриті пшеничні поля, І будинки нові гордо встануть над містом. Люлі — люлі, не бійся, я тут, янголя. Ми з тобою.....”, - і голос її обірвався. Заревіла земля, затремтіло вікно. Мабуть, десь недалеко снаряд розірвався. На підлогу посипалось біле вапно. А під ранок, все стихло та попелом вкрилось. І зітхнула з полегшенням ненька — земля. У сльозах, над дитиною, мати схилилась. І, крізь сон, посміхнулося їй немовля. Соломія Галицька (липень 2015) Колыбльная RUS Стаял снег. Заиграли ручьи на Донбассе. Нежным пением птиц зазвучала весна. Только стонет душа. Этот мир ей ужасен. Когда землю святую терзает война. Среди ночи в Луганске сирена завыла. Вновь атака. В районы снаряды летят. Снова город огнём миномётным накрыло. В подземельях сырых луганчане сидят. Мать к груди малыша своего прижимает, Согревая любя за холодной стеной. Колыбельную тихо ему напевает: “Люли — люли. Усни мой сыночек родной. Я с тобою. Не плачь, ангелочек невинный. Пусть волшебная сказка приснится тебе. Скоро будем мы жить в новом крае былинном, Где царить будет мир и добро не земле. Убивает народ президент наш продажный. Спи спокойно, малыш, поскорей подрастай. Скоро вырастешь, воином станешь отважным. Как отец твой родной, защищать будешь край. В наших душах к отечеству пламя пылает. Не боится народ наш тернистых путей. Среди грязи фашизма алмаз засияет. Новороссия выживет! Станет сильней! Снова радуга в небе зажжется цветная. Золотая пшеница украсит поля. И, как прежде, дома вознесутся над краем. Нас богатствами щедро одарит земля. Мы с тобой...”,- и тут голос её оборвался. Заревела земля, задрожало окно. За стеной миномётный снаряд разорвался. Штукатуркою белою пол замело. А под утро всё стихло и пеплом укрылось. Кровоточили раны на мокрой земле. На коленях, в слезах, мать над сыном склонилась. А малыш - улыбнулся ей мирно во сне. СОЛОМИЯ ГАЛИЦКАЯ (июль 2015) Музыка: «Haunted Hotel Phoenix CE» Видео: https://yo