Живая Припять. "Теперешняя квартира-1". ВЫПУСК ОТ 03.08.2015(01.09.2015) HD

Посилання на офіційний сайт: http://vkruglov2013.wix.com/livepripyat Головні герої: Юлії Бич, Тетяна Черкашина та Лідія Микитась. У випуску: - Вулиця Леніна 18. кв.27. - Село Лелів. - Вулиця Леніна 13. кв.6. - Вулиця Дружби Народів 1-а. Магазин «Книги». - Вулиця Героїв Сталінграду 3. кв.84. Детальний опис: Вкотре наші герої не перестають нас дивувати. Історія кожного героя захоплююча і водночас трагічна. Надія Андріївна та Федір Єгорович – батьки Юлії Бич, приїхали в Прип’ять в 1972 році. До цього мешкали в Чернігові. Надія працювала на заводі «Юпітер», а Федір – на атомній. В 6 років Юлія пішла у прип’ятську школу №1 – «1-в клас». 25 квітня засинаючи, Надія почула грім, перший раз, другий… Виглядаючи у вікно, побачила світле небо та зірки, воно було не чорне, а світле, наче при сході сонця. Під ранок родині Бич зателефонувала сусідка і сказала терміново зібрати речі, тому що до Прип’яті їдуть сотні автобусів на евакуацію. Мати збудила доньку та наказала збиратися, бо сталася аварія. Юлія згадує той день зі сльозами: як машини мили дороги, як вона гуляла і каталася на каруселі, як сідала в автобус і уїжджала. Уїжджала НАЗАВЖДИ! Наразі Юлія живе в Києві та має власну родину. З квітня 1986 року в Прип’яті не була. Ще одна людина без якої не було б цього випуску – Тетяна Черкашина. Навчалася в прип’ятській школі №1, яку закінчила в 1975 році. Одразу після закінчення школи поступила в Київське Річне училище, закінчивши, поступила в Прип’ятський Енергобудівельний технікум.Працювала в «Ременергомеханізації». В п’ятницю 25 квітня повернулася до Прип’яті з Черкас та лягла спати. …Під час евакуації 26 квітня паніки не було. Тетяна з рідними спокійно зібрали речі та вийшли на двір. Після евакуації родину Тетяни вивезли до Черкас, наразі вони там і мешкають. Наша наступна героїня Лідія приїхала в Прип’ять в 1970 році зі своєю родиною Ленівенко. Після закінчення Київського інституту «Народного господарства» працювала в плановому відділі керування будівництва Прип’яті. 26 квітня 1975 року вийшла заміж за Віктора Микитась. В 1980 році в їхній родині з’явилося поповнення – син Максим. За декілька тижнів до аварії, Лідія та Віктор почали робити ремонт в квартирі. 26 квітня 1986 року - родині виповнилося 11 років. Останнє що зробила Лідія перед евакуацією - повісила фіранки, сподіваючись на те, що повертаючись додому через 3 дні в квартирі буде затишно. Зачинивши замок, спустившись до автобусів, та покинувши Прип’ять, родина Лідії назавжди втратила все що в неї було. Мрія приїхати в Прип’ять, в затишну квартиру, так і не була здійснена… Повний опис на: http://vkruglov2013.wix.com/livepripyat#!1-/cjdz