Козацька звитяга - 4. Випуск № 8 (142). Махно, частина 2.

Я в бій кидався з головою Пощади не прохаючи у смерті, І я не винен, що лишилася живою Душа моя в тій круговерті Ці рядки написав Нестор Махно у 1921 році, вже на еміграції в Румунії. Важко поранений, хворий, без копійки грошей, зраджений і очорнений радянською пропагандою. Але ще довго потому в Україні його згадували добром, бо він виборював добро зі зброєю в руках. Ми продовжуємо досліджувати феномен Нестора Махна і Махновщини, яка сто років тому сколихнула українську дійсність новим потужним вибухом волі. В результаті цього в українців з’явилася надія на відродження колишньої козацької слави, поновлення незалежності своїх земель та життя за давніми звичаями пращурів. Махновщина – як реінкарнація запорозької вольниці і козацтва, махновці – як прямі нащадки козаків, збройна боротьба за свої права і свободу – як одвічно притаманна риса жителів цього краю – у нашому новому історичному дослідженні. #козаки #Козацька_звитяга #Махно