"БОЖА ПРИХИЛЬНІСТЬ" / Ранкові Читання - 09/06/2021
Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого (Ісаї 41:8). Питання про призначення людини - одне з найбільш таємничих і практично незбагненних питань у Богопізнанні. У Біблії сказано: «Чи ж не брат Ісав Якову? каже Господь, а Я Якова був покохав» (Мал. 1:2, 3). Якщо так, то в чому ж провина Ісава, якщо Господь був не прихильний до нього вже в утробі матері? І чому до Якова Він був прихильний і полюбив його? Таким чином, Господь у Своєму виборі зупинився на Якові, від якого мав походити Його обраний народ. Великий Бог є Творцем і Автором усіх законів і закономірностей як у моральному світі, так і у фізичному. Від Його очей не приховані всі процеси в нашому тілі, і навіть творення немовляти в утробі матері. Бог бачить, як на незбагненному для нас рівні (клітинному, елементарних частинок тощо) закладається характер майбутньої людини - її позитивні й негативні якості. І лише Богу відомо, яка людина зможе відповісти на Його зусилля змінити її й прийняти Його благодать, а яка їх відкине. Серце Якова піддається Божественному впливу, і в ньому народжується образ і подоба Творця. А серце Ісава не здатне змінитися. Чому? Це вже питання, пов’язане з руйнівним впливом гріха на природу людини. Ось чому Господь не помиляється у Своєму передбаченні. Благословенна співпраця Бога з людиною відбудеться, і незмінний Божий план здійсниться попри всі помилки й гріховні вчинки людини. Так було й у випадку Якова. Про Свою прихильність до нього Господь сказав прямо, з’явившись йому в нічному сновидінні, коли той на шляху до Лавана заснув у полі: «І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш... Я не покину тебе» (Бут. 28:15). Який дивовижний Господь: Він з’явився Якову й пообіцяв, що не залишить його, обманщика. Але така Божа любов. Господь від початку не спускав Свого погляду з Якова. І в його житті настав новий період, коли він мав пройти Божу школу виховання. Вона сувора, здатна перевернути все в душі людини, але необхідна. «Хіба є такий син, - пише апостол, - якого батько не картає? Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, позбавлені, тоді ви незаконні діти, а не сини» (Євр. 12:7, 8).
