День Варвари Великомучениці HD
Свята Варвара народилася у місті Іліополі, що у Малій Азії. Мати Варвари рано померла, і мала дитина залишилася на вихованні у батька-язичника. Та дитина замислювалася над християнськими істинами. Дізнавшись про відступницькі нахили своєї доньки, батько віддає свою дитину на розсуд місцевої влади. Зрозумівши непохитність дівчини у її поглядах, влада піддає дівчину жорстоким тортурам. Наступного дня вранці після тривалих катувань Варвара прокинулася без жодної рани на тілі. Розгнівавшись, імператор Максиміліан наказав її батькові вбити дочку мечем. Таким чином, великомучениця Варвара, не зрікшись своїх переконань, загинула від руки колись люблячого батька. Через кілька століть нетлінні останки Святої Варвари були перенесені до Візантійського Константинополя. До України мощі святої Варвари потрапили з доброї руки дружини київського князя Святополка Ізяславовича Варвари. Князь Святополк-Михайло побудував Михайлівський Золотоверхий собор, де і зберігалися мощі святої Варвари більш ніж 800 років. Сьогодні їхнім постійним місцем спочинку є собор святого Володимира у Києві. Для поклоніння мощі святої Варвари з певною періодичністю встановлюються у храмах багатьох міст України. Свято Варвари в народі набуло свого особливого значення. За народним віруванням, святій великомучениці Варварі дана від Бога особлива благодать - рятувати від несподіваної і марної смерті, від мору, і інших раптових лих. Таке вірування грунтується частково на оповіді про її страждання та молитвах, з якими вона благала Бога рятувати від раптової хвороби і трагічної смерті кожного, хто буде молитовно згадувати її та її страждання, а частково на чудесних зціленнях у Свято-Михайлівському монастирі під час епідемій. Свята мучениця Варвара віддала свій дух Господу, а натомість отримала від Нього великий дар – вона стала покровителькою тих, хто хотів отримати мирну християнську кончину. Великою втіхою стала свята великомучениця Варвара для жінок, які проводжали на війну чоловіків, синів, братів. За традицією близькій людині у дорогу давали хрест, або обручку освячену на мощах святої Варвари і її молитовним заступництвом рідні поверталися додому живими. У римо-католицьких церквах св. Варварі приписується, окрім дару рятувати від раптової та насильницької смерті, ще дар рятувати від бурі на морі і від вогню на суші. Молитовниця за православних воїнів, свідок далекої історії християнської церкви – свята Варвара, подає всім нам приклад істинної любові до Бога, якої так не хватає в наш час.