Красивый стих, читает Лейченко Анастасия HD

Чому я вирішила записати саме цей вірш? Хм.. З тих пір, як я його написала, я ні разу не читала його в голос. Та декілька днів назад, ми сиділи з подругою і говорили. І тут якось пішла мова про вірші, так як ми двоє любимо іноді писати почали ділитися своєю творчістю. Вона читала мені свої вірші, а я в свою чергу свої. Я прочитала їй достатньо віршів, та саме цей привів мене в істерику. Мені було дуже боляче читати його. З кожним словом моє серце ніби розривалося на тисячі частин, без можливості склеїти їх назад. Саме ці рядки змусили мене знову згадати те, від чого я так страюсь втікти. Я сподіваюсь цей вірш хоч трохи вам сподобається, адже це не просто слова - це частинка моєї розбитої душі.