Прогулка по Дерибасовской, каверы: Скрябин, Океан Ельзи, С.К.А.Й. / Odessa, Deribasovskaya street HD

Зима, декабрь 2015, люди гуляют перед Новым Годом, гитарист поет каверы 2:12 Скрябин "Сам собі країна", 5:10 Океан Ельзи "Вставай", 8:04 С.К.А.Й. "Тебе це може вбити", 12:25 С.К.А.Й. "Струна" Street musician at the historical center in the city of Odessa, Ukraine Текст "Сам собі країна": На твоїх джінсах американський прапор На твоїй майці – канадське кленове листя У твоїх очах видно тільки одне питання: Хто мені скаже – чому я тут народився? Не твоя вина – шо ти батька свого син А твоя біда – не вміти бути ним Приспів Не стидайся – то твоя земля Не стидайся – то Україна Добре там є де нас нема Стань для батька нормальним сином Ти знову купиш струйові німецькі шузи Твої вуха давно вже звикли до чужої музики На твоїх губах застигла гримаса болі Чому я тут ше – я хочу давно на волю! Не твоя вина – шо ти батька свого син А твоя біда – не вміти бути ним Приспів Не стидайся – то твоя земля Не стидайся своєї країни Добре там є де нас нема Стань для батька нормальним сином Текст Океан Ельзи - Вставай: Вставай, пий чай з молоком, Молися на теплий душ. Без тебе сьогоднi сплять Мiльйони нових сердець. Давай, не можна стояти - Навколо прямий ефiр. Тобi так мало залишилось Часу сказати всiм, В очi сказати їм, В очi сказати їм: Вставай, мила моя, вставай, Мила моя, вставай, мила моя, вставай! Давай, мила моя, давай, Мила моя, давай, бiльшого вимагай! Вставай, всiм покажи, Де ставити перший слiд. Твоя земля чекає: На Захiд або на Схiд? С Заходу i на Схiд, C Заходу i на Схiд. Вставай, мила моя, вставай, Мила моя, вставай, мила моя, вставай! Давай, мила моя, давай, Мила моя, давай, бiльшого вимагай! Текст С.К.А.Й. - Тебе це може вбити: Приспів: У тобі так багато сторін. Я просто не розумію, я просто хочу спитати тебе: чому ти настільки красива!? Чому в мене ціла купа дивних речей, яких я не розумію, яких я не відкриваю тобі, бо це все може вбити, Тебе це може вбити. Трошки більше, ніж навхрест, зав’язались вузлики, і не розірвати, і не розв’язати. Доторкнутись до зіниць... Я навік в тобі застиг... Все це так спонтанно І чомусь банально. Знати, думати, себе побачити зі сторони, можливо, все в житті можливо! Приспів З двадцять другої весни я закину свої принципи; Це буває рідко, але так помітно... Друзі всі здуріли, мов всіх понесло на любов, і ніхто не вправі, тут вже ніхто не вправі стримати чи зупинити... це ж нормально... Треба бути нам... якось жити нам!.. Приспів