"Спадок" - показ-дефіле автентичного та сучасного українського вбрання HD

Вперше у Ковелі відбувся показ-дефіле автентичного та сучасного вбрання На День Незалежності вперше у Ковелі відбулась презентація народного традиційного вбрання з фондів Ковельського історичного музею, Колодяжненського літературного-меморіального музею Лесі Українки та вишитих виробів сучасних майстринь. Показ-дефіле автентичного та сучасного одягу з використанням етнічних мотивів «Спадок» зачарував професійною постановкою, цікавим музичним оформленням та надзвичайним артистизмом учасників цього колоритного дійства. Серед моделей - начальник відділу культури Вікторія Савлук, працівники народного дому “Просвіта” Наталія Гончар, Альона Малюга-Мельникова, Поліна Панюс, Інна Темрук, Лілія Літвін, а також вихованці хореографічних студій «Беллатрікс”, «Пірует», учасники театру-студії «10 ряд 10 місце» та ГО «Велика Ідея», чимало ковельчан, яких зацікавила можливість попрацювати моделями. Глядачі змогли побачити 5 різних колекцій – автентичне вбрання; сучасний одяг, оздоблений бісером; вироби машинної вишивки з етномотивами; роботи Тетяни Ведмедюк та одяг відомого в Україні бренду «Едельвіка». Окрім того, на парковій сцені були представлені неперевершені головні убори та жіночі аксесуари майстра соломоплетіння Інни Чонки. Її віночки чудово доповнили образи дівчат. Ковельчанка Лариса Іщук надала для показу свої сумки, виконані у техніці валяння (фелтінг) – це техніка рукоділля, під час якої з натуральної вовни створюється картинка. Такі вироби зараз набувають особливої популярності. Ведучі заходу Наталія Гончар та Анастасія Данилюк зазначили, що маючи таку красу, яка створювалась століттями, ми отримуємо енергію наших предків, пишаємось минулим та гордо дивимось у майбутнє, тому й вирішили показ назвати «Спадок». Присутні багато почули з історії створення національного одягу. Зокрема, що носили у давнину, чому віддавали перевагу. До слова, основою народного одягу кінця ХІХ — середини ХХ століття слугувала сорочка. Втім, вона виступала не лише як річ практична чи захисна, але й така, що має символічне обрядове значення. Навіть буденна сорочка волинянки виглядала естетично, бо хоч скромно, але оздоблювалась орнаментом. Крім музейних експонатів, до уваги ковельчан були представлені речі з приватних колекцій. З-поміж іншого дитяча сукня, яка передавалась із покоління в покоління. Її вік - близько двох століть. Варто сказати, що чимало виробів мають свою унікальну історію. Одну з сорочок, вишитих бісером, створила людина, яка після холодного металу зброї і трьох важких поранень в зоні АТО взяла в руки голку, нитку і бісер. Це - боєць 51-ї бригади Андрій Слюсарчук, для якого вишивка стала своєрідними ліками для душі. Надзвичайно тепло вітали присутні творчість талановитої ковельчанки Тетяни Ведмедюк та її команди. Їх роботи – це поєднання сучасних тканин та фасонів зі старовинними мотивами вишивки. У них можна знайти не лише вишивку хрестиком, а й інші цікаві прийоми – лиштва, низанка, солов’їні вічка, набирування, колодочки, пухлики, ретяз