Квiтка Цiсик. Кохання.

КОХАННЯЯ покохала тебе восени,Жовте листя з дерев опадало.Літо бабине йшло у солодкі сни,А кохання моє розквітало.А кохання моє, а кохання моє,А кохання моє розквітало.Приспів:Коханий, дивлюсь на небо - в синій далі срібний зореплав.Коханий, це ніби той наш пам’ятний останній листопад.Коханий, не плачу я, бо не поверну спалену зорю.Коханий, лиш вітер спогад навіває про любов мою.Вітер хмаринку небом жене, а я в уяві бачу тебе.Знов придивляюсь, - я бачу тебе, тебе!Жалісний подув тугу жене, поле шепоче, чую тебе.Знов прислухаюсь, - я чую тебе, тебе!Я покохала тебе восени,І тоді готовилась йти в путь.А кохання моє, наче гомін весни,Огрівало нам ночі щасливі.А кохання моє, а кохання моєОгрівало нам ночі щасливі.Приспів: Коханий, дивлюсь на небо - в синій далі срібний зореплав.Коханий, це ніби той наш пам’ятний останній листопад.Коханий, не плачу я, бо не поверну спалену зорю.Коханий, лиш вітер спогад навіває про любов мою.Вітер хмаринку небом жене, а я в уяві бачу тебе.Знов придивляюсь, - я бачу тебе, тебе!Жалісний подув тугу жене, поле шепоче, чую тебе.Знов прислухаюсь, - я чую тебе, тебе!