"Зродились ми великої години" Преображенська парафія УГКЦ (м. Лозова) HD

Пісня "Зродились ми великої години" у виконанні хору Преображенської парафії УГКЦ (м. Лозова, Харківська область). Запис 23 травня 2021 року. #Лозова #повстанська_пісня #УГКЦ Текст пісні: Зродились ми великої години З пожеж війни, із полум’я вогнів, Плекав нас біль по втраті України, Кормив нас гнів і злість на ворогів. І ось ми йдем у бою життєвому – Тверді, міцні, незламні, мов граніт, Бо плач не дав свободи ще нікому, А хто борець, той здобуває світ. Не хочемо ні слави, ні заплати. Заплатою нам – розкіш боротьби! Солодше нам у бою умирати, Ніж жити в путах, мов німі раби. Доволі нам руїни і незгоди, Не сміє брат на брата йти у бій! Під синьо-жовтим прапором свободи З’єднаєм весь великий нарід свій. Велику правду – для усіх єдину, Наш гордий клич народові несе! Вітчизні ти будь вірний до загину, Нам Україна вище понад усе! Веде нас в бій борців упавших слава. Для нас закон найвищий – то приказ: "Соборна Українська держава – Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ". Примітки: Автор музики невідомий, слова написав Олесь Бабій у 1929 р. в Парижі. Олесь Бабій народився 17 березня 1897 р. у селі Середня Калуського району Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Празі в 1924-1929 рр. У 1922 р. разом з В. Бобинським, Р. Купчинським, Ю. Шкруляком організував групу поетів-символістів "Митуса". Брав активну участь в політичному і громадському житті, був учасником визвольних змагань, хорунжим УГА та співучасником пресової кватири Київської формації Січових Стрільців. У 1929 р. – учасник установчого конгресу ОУН, за що польський уряд засудив його на 4 роки ув’язнення. Йому належать поетичні збірки "Ненависть і любов" (1921), "Поезії" (1923), "Перехрестя" (1930), "За щастя оманою" (1930), "Пожнив’я" (1939), повість "Перші стежки" (1937), "Дві сестри" (1938), "Останні" (1938), а також дослідження про М. Шашкевича, Ю. Федьковича, М. Федюшку (монографія Миколи Федюшка-Євшан (1930), Б. Антонича, В. Шекспіра). З 1930 р. жив у Словаччині, Холмі, Німеччині, СІЛА. В еміграції створив поеми "Жнива" (1946), "Повстанці" (1956), видав збірку поезій "Світ і людина" (1947), був співробітником "Літературно-наукового вісника". Помер Олесь Бабій 2 березня 1975 р. у м. Чикаго (США). Йому і належать вікопомні слова безсмертного гімну ОУН. Записав, розшифрував народний варіант і обробив для хору Ростислав Кушнірук від учасниці визвольних змагань Степанюк Анісії Карлівни, 1926 р.н., жительки с. Вичовки Демидівського району Рівненської області. Джерело: За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007.