"Ніч яка місячна, зоряна, ясная" кобзарь/бандура, Одесса / Ukrainian folk music HD

"Ніч яка місячна, зоряна, ясная — популярна українська пісня на слова поезії М. Старицького «Виклик», більш відома за її першими рядками, та покладена М. Лисенком на музику до арії опери з мотиву повісті М. Гоголя «Утоплена»" Текст: Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядем укупочці тут під калиною – І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею Стелиться полем туман. Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить: Ген на стрункій та високій осичині Листя пестливо тремтить. Небо незміряне всипане зорями, Що то за Божа краса! Перлами ясними попід тополями Грає краплиста роса. Ти не лякайся, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, Тепло – ні вітру, ні хмар... Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палке, як жар