на проханнячка ваші)

дивність для мене ці почуття - серденька малюю в зошитах. а часом не закохалась я? навіщо?! о ні! не хочеться... не хочу я знову цих всіх сварОк, роз"яснень, неспанних ноченьок,... коли даєш в клубах ти свій номерок кожній третій, як озабочений! не хочу я знову цих всіх чекань, не ясних вимог, сліз моїх! ненавиджу, чесно, рожеву цю дрянь. я хочу здаватись залізною! не хочу вночі, прокидаючись в три, брати слухавку, тебе слухати : як ти в п"яному вогнищі десь гориш, а я, що геній-пожежник, на тебе дмухаю! не хочу страждань дурних! досить вже. не вмію я довіряти. спочатку ти скажеш, що я - це все, а потім про мій характер.... жахливий, як нитка та наша, що вічно рвалась, як мить, коли несвідомо летиш на небо. я ж знову, хороший мій, закохалась. і в котре, мій рідний, в тебе.