Поширення брехні | Курс інфогігієни "Як не стати овочем" | 18 відео

Додаткові посилання по темі ролику: Як маніпулює Facebook http://bit.ly/2OnQzdH Дані дослідження про рівень інформаційної гігієни українських користувачів Facebook https://bit.ly/3huQ0dG Дізнатися більше про інформаційну гігієну: Facebook-сторінка “Як не стати овочем” https://bit.ly/3chggaO Facebook-сторінка Оксани Мороз https://bit.ly/2EjCexg Публікації в медіа на тему інформаційної гігієни https://bit.ly/33FceoA Купити книги Оксани Мороз з автографом автора можна за посиланням https://bit.ly/2S4sBpq Бібліотека інформаційного імунітету https://bit.ly/33VaDe7 «Подивіться на цю яму!! Тільки на тому тижні поклали асфальт, а вже ями по коліно. Як завжди все розікрали! Тому зробили погано. Кожен рік одне й те саме. А вони ще кажуть, що реформи роблять». У такому дописі є: фото/відеофакти. Під певним ракурсом знімають проблему (наприклад, яму на дорозі). Насправді знімати можуть в іншому місці або ж просто проблема не така масштабна, як показано на фото; історія від очевидця подій; прив’язка до втрат конкретної людини (розікрали бюджет тошо). Для чого такі матеріали з’являються: дискредитація чиновника, процесу, роботи. Для зміщення акцентів. Навмисно приділяють надмірну увагу до точкової, незначної події, яка є кричущою, проте мізерною порівняно з загальним процесом. Як працює пастка: беруть факти, які дуже часто трапляються і які бачить людина щодня (ями на дорогах). У них легко повірити. Тиснуть на болючу точку і нівелюють загальні зусилля щодо позитивних змін, які супроводжуються незручностями для конкретної людини. Наприклад, чиновник почав боротьбу з корупцією, а його звинуватили в розкраданні грошей на ремонті доріг. Як поширюють: вкид штучний. Перше поширення теж штучне. Далі люди самі розносять, емоційно включаючись у процесс. #ЯкНеСтатиОвочем #ОксанаМороз