Розплакалась зима Чудовий вірш Лариса Сімон Crying winter

Сьогодні вдень розплакалась зима, Бо знає, що весна не за горами, І в неї, просто, виходу нема, Як скоро попрощатися із нами. Ще вчора візерунки на вікні Невтомно малювали злі морози, А вже сьогодні ллють дощі сумні. І по шибках течуть прозорі сльози. В сльозах стоять дерева і кущі, Туманів пелена до небокраю. Ридають, захлинаючись, дощі, І їм немає ні кінця, ні краю. Похмурі хмари небо обняли, А сніг пухнастий почорнів і тане. Так вкритий обрій ковдрою імли, Що не прогляне сонечко рум’яне. Звичайно, ще далеко до тепла, І ще не скоро прилетять лелеки, Та сльози цілий день зима лила – Не хоче йти від нас в краї далекі. Вона ще повернеться крадькома, І будуть ще морози на світанні, Але невдовзі відлетить зима, Тож так невтішно плаче на прощання. Автор: Лариса Сімон