"А там, де рідна хата..." Павло Доскоч

А вдома як вдома напевно весна, подвір’я маїть коло хати. З вишень буйний цвіт потихенько пада, в вікні зачекалася мати. Лелеки вже звили під небом гніздо тай виводу свого чекають, А я вже за рідним так скучив теплом та й тільки слова повторяю Приспів А там де рідна хата ллє тепло, що Бог створив батьківськими руками, Де стіл так пахне хлібом й молоком, дитинство там моє під образами. Я знов до тебе через сотні днів, спішу здалека у твої світлиці. Спішу як у дитинстві сісти знов на твій поріг, води напитись з рідної криниці 2. Минають чомусь вже так довго ті дні та й серце почуло вже втому, А друзі тепер пам’ятають мої слова, що казав не одному. Мине час розлук і подвір’я своє я знов, мов обгорну руками. Повернусь туди і мабуть назавжди туди, де так мріяв роками 3. Роки ті минули і болі мої літак від землі відриває, Мов мати в журбі, моя рідна земля, синів своїх блудних стрічає., І ось рідне місто, подвір’я й поріг, і серце сторінка хвилює. І в сінях вслухаюся в голос батьків, а далі вже слів так бракує.