Pianoбой - Вітчизна

Оркестрова, україномовна версія пісні "Родина" з альбому "Не прекращай Мечтать", яка народилась, коли у лютому 2017 року Д.Ш. отримав листа від Катерини Галенко з міста Лисичанськ (Луганська область), у якому був її переклад пісні на українську мову. Пісня набула не тільки нового звучання, але і нового змісту - це погляд на все, що відбувається в Україні очами людини, якої хочуть позбавити її Вітчизни.Музика - Дмитро ШуровТекст - Дмитро Шуров, Катерина ГаленкоАранжування оркестру - Дмитро СаратськийЗапис - студії Комора, Indie Wonderland, студія ДЫШУ (Київ)Зведення - Юрій СмаліусАндрій Павлов, Михайло Білич, Віктор Глибочану, Ігор Завгородній, Анна Мозолевич - скрипкаНаталя Оніщук, Наталя Лінник, Костянтин Кулеба - альтВладислав Примаков, Ігор Пацовський - віолончельМарія Киях - флейтаОлександр Піддубний - гобойДмитро Пашинський - кларнетТобі знайоме почуття спустошення,Коли ідуть бої без оголошення,Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу,А у душі тепло замінюють морозами.І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі,Прийшов до тями, опинившись на платформі...Пульсує в грудях серце посеред самотності,І вже ось-ось почнеться відлік незворотності...І ніби до повітря доступ перекрили,Та через мить ти підірвешся на ворожій міні…І ніби місто охопила революція:Скрізь падає каміння, палають вулиці.А на майданчиках дитячих гуляє вітер,Порожня гойдалка, там де вчора були дітиІ в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати,Луна довічний сум твоєї втрати.І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.Тобі знайоме прощавання нескінченнеКоли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах…Квиток в один кінець і ти стоїш на станціїІ ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції.У голові прокручуєш з життя світлини,Щоб все запам’ятати до останньої краплини.І вже нема часу триматись за руки,І наче мить проносяться години.А далі потяг їде на шаленій швидкості,Від рідної землі твоєї долає відстані,Туди, де з гір зриває ріки водоспадами,Та крик птахів розлітається по автострадах.Туди, де ми навік пов’язані з тобою,Туди, де час ніколи нам не дасть спокоюУ цих миттєвостях та їх дрібних частинках,Ми разом до останньої життєвої сторінки.І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.