Он тот, с которым я хочу быть всю жизнь.

Він мене береже. Ніжно-ніжно. Так, як досі ніхто не беріг. Якось так методично, неспішно Він кордони мої переміг. Якось тихо і геть непомітно Він у моє життя увійшов. Чим я стала для нього примітна? Як він стежку до мене знайшов? Як я маю віддячити Богу, Що він наші долоні з’єднав? Він мені прокладає дорогу Навіть там, де ніхто не ступав. Він для мене – щоденна потреба. Доза щастя – це зустріч на мить. Він для мене дарований з неба. Чим могла я таке заслужить? А яка з ним безцінна хвилина! І як гріє рука на плечі... Він для мене не просто людина – Клаптик неба отут, на землі.