#ВИМУШЕНІ. Станція Харків. Слава HD

Слава приїхав у Харків разом з бабусею Тетяною Миколаївною, коли обстріли Авдіївки – їхнього рідного міста – особливо посилилися. Хлопчик досі не може оговтатися від війни, свідком якої став – постійно говорить про неї, в найменших деталях розповідає, як снаряди влучали біля його школи, як було розбомблено цех заводу, де працювала його бабуся. «У нас (в школі – ред.) дошку, де ми завжди пишемо, побило осколком (…) В таких небезпечних ситуаціях ми ховаємося в підвалі або в коридорі», - розповідає Слава. Бабуся стурбована, що онук без перерви говорить про війну. Вона боїться, що психологічні проблеми можуть мати негативні наслідки на його майбутнє. Разом із Славою вона прийшла на пункт гуманітарної допомоги «Станції Харків», де з переселенцями – як малими, так і дорослими – працюють професійні психологи. «Діти добре адаптуються. Для них нормальний спосіб пережити травмуючу подію – це відреагувати на неї: говорити про неї, грати про неї. Якби до проявів Слави ставилися нормально, він би набагато швидше перестав про це говорити», - пояснює психолог Катерина Шутальова. Натомість, за її словами, дорослим дуже важко самим оговтатися від війни, тому часто вони примушують дітей замовкнути, що в подальшому загрожує неабиякими проблемами – кошмари, конфліктність, навіть енурез. Саме тому дуже важливо, на думку фахівця, давати дітям можливіть висловитися – так вони швидше впораються з пережитим стресом. Про психологічні проблеми дітей-переселенців наше чергове відео документального спецпроекту Hromadske.TV #ВИМУШЕНІ.