ТРИ ВИРІШАЛЬНИХ УДАРИ КИЄВА ПО ЗАЛІССЮ. Лекція історика Олександра Палія HD

Якщо Вам подобаються мої відео або книги, Ви можете це підтримати: https://www.patreon.com/oleksandr_palii?fan_landing=true Моя книга "Історія України" англійською мовою в кіндл-форматі - https://www.amazon.com/HISTORY-UKRAINE-SHORT-COURSE-ebook/dp/B091M5BRTT/ Лекція історика Олександра Палія: "...У 1216 р. в битві на р. Липиці князь київської династії Мстислав Удатний разом із військом, приведеним із Київщини, а також смолянами, на чолі з сином Великого Київського князя Романа Мстиславича Всеволодом, ущент розгромив суздальців. За даними літопису, в битві загинуло 9233 суздальців - дуже багато як для Середньовіччя. Після зустрічі з київським військом, суздальський князь Юрій Всеволодович та його брат Ярослав, майбутній батько Олександра Невського, тікали в спідній білизні, у паніці загнавши семеро коней та залишивши на полі бою майже все військо. Як пише літопис, рятуючись від смерті і полону, суздальські князі бігли приблизно по 60 км кожен, причому перший загнав трьох коней, а другий чотирьох. Юрій прискакав до Володимира лише в «першій сорочиці» (тобто в нижній білизні), аби його не взнали по одягу. 1808 року селянка, шукаючи ліщину, знайшла дорогоцінний шолом Ярослава, а під ним згорнуту кольчугу. Вочевидь, суздальському князеві після розгрому від киян вже не думалося про понти, він просто дуже хотів замаскуватися. Цебув черговий потужний реванш Русі за погром Києва суздальцями 1169 р. Перший реванш відбувся ще 1170 р., коли військо Романа Мстиславича, майбутнього засновника Галицько–Волинського князівства у лютому 1170 р. вщерть розбило армію суздальців. У полон захопили стільки суздальців, що їх продавали по 2 ногати (1 ногата дорівнювала 1/20 гривні). Якщо рахувати розгром 50-тисячного війська суздальців під Вишгородом у грудні 1173 - то це третій удар. Після цих битв Володимиро–Суздальске князівство розпалося на численні уділи, які усвідомлювали, що князів їм можуть знову визначати в Києві, і вже було не здатне загрожувати інтересам Києва та втручатися в справи Русі. Я Новгородський літопис: "В лЂто 6723 [1215]. Поиде князь Мьстиславъ по своеи воли Кыеву, и створи вЂце на Ярославли дворЂ и рече новгородцемъ: «суть ми орудиа в РусЂ, а вы волнЂ во князех»... И посла князь Мьстиславъ с новгородци къ Ярославу в Торжокъ попа Юрья святого Иоана на Торговищи, и свои мужь пусти: «сыну, кланяю ти ся; мужи мои и гость пусти, а самъ с Торжьку поиди, а со мною любовь возми». Князь же Ярославъ того не учини и не улюби, пусти попъ без мира; а новогородци съзва на поле за Рожество, в мясопустную суботу, вси мужи и гостебницЂ, и изыма вся, и искова и посла их по своимъ городомъ, а товаръ их раздая и конЂ; а всЂх новгородцовъ бЂаше болши 2000 . И прииде вЂсть в Новъгород; бяше бо новгородцовъ мало: а меншии они разидошася, а иное помре гладом. Князь же Мьстисла.въ створи вЂце на ЯрославлЂ В дворЂ и рече: «поидемь, поищемъ мужии своих. а вашеи братьи, и волости своеи... Мьстиславъ же с Володимиром со Плесковьскымъ поиде в борзЂхъ въ 5 сот..