Стежина

Вона вузька и в цю пекельну сушу, Через каміння й терня пролягла, Веде мене щоб розмочив я душу, До чистого й живого джерела. ПРИСПІВ: По цій стежині, що не зна упину, Веде мене як багатьох вела, Аби коли зігнувшись на коліна, Я пив і пив з живого джерела. І не боюсь що сили свої трачу, До крові тіло зранене давно Що десь колись від болю я заплачу, Та долі буду вдячний все одно. ПРИСПІВ: Ні темна ніч і ні густі тумани, Її не приховають під крилом, Вона як сонця промінь без обману, Мені дорує світло і тепло...