А ХАЙ ТО КАЧКА КОПНЕ комедія про сенс життя

А ХАЙ ТО КАЧКА КОПНЕ комедія про сенс життя Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки Номінація: «За найкращу виставу для дітей» Це розповідь про життя – про його сенс і про те, що кожен завжди і всюди може свій сенс життя віднайти, не рідко там, де на це найменше сподіваєшся. Дія відбувається в музеї. Ніч, цокіт старовинного годинника, сервант з антикварним посудом, чути сопіння сторожа, та раптом у цю спокійну картину вриваються грабіжники, які, аби не попастися, розповідають веселу історію «складного» життя однієї качки. Драматургиня – Марта Ґушньовська Переклад з польської – Юрій Матевощук Режисер – Ніко Лапунов Художник – заслужений художник України Володимир Якубовський Автор музичного оформлення – заслужений артист України Олександр Бурміцький Балетмейстер – Дмитро Татарінов У ролях: Качка – Ольга Водюк Лис – Богдан Брантюк Оповідач – Володимир Дробей Сторож, Вовк – заслужений артист України Тарас Іванків Півень, Ведмідь, Дика Качка І – Дмитро Татарінов Мама Зайчиха, Дика Качка ІІ, Видра – Тетятна Кошельовська Діти зайчики – Дмитро Татарінов, Ольга Водюк, Володимир Дробей, Богдан Брантюк Кури – Тетятна Кошельовська, Богдан Брантюк, Ольга Водюк Враження експертів Фестивалю-Премії «ГРА»: Олена Либо: Режисер виважено та делікатно працює з соціально-табуйованими темами, які дитячий театр намагається оминати. Засобами іронії, сценічного гротеску та в естетиці традиційного театру ляльок він створює історію про незграбну, але чарівну та привабливу Качку. Перебуваючи в депресії, вона шукає смерті, а знаходить сенс життя. І ця історія знаходить свій відгук як в душі підлітка, так і в душі дорослого. Юлія Сущенко: Достовірно не відомо, хто і коли вирішив, що лялькові вистави для дітей повинні бути лише із мораллю та повчальними висновками у фіналі. Режисер Ніко Ляпунов, здається, зрозумів, що його глядачам потрібна легка та весела розважальна комедія. Так на сцені театру з’явилася весела історія «складного» життя однієї качечки, яка шукає сенс життя і не може його знайти, польської авторки Марти Гушньовської. Динамічний розвиток подій, високу техніку ляльководіння, блискавичні діалоги, гумор на часі оцінили і діти, і дорослі, і члени експертної ради Премії ГРА. Юлій Швець: Якісна інтелектуальна комедія для сімейного перегляду, в якій чутно відлуння гангстерської «образної» мови, а звірі користуються діалогами з високим IQ дорослої мови, прекрасна в своїй простоті сценографія (старовинний буфет-вітрина у двох поверхах, на кожному з яких відбувається окрема дія), музичне оформлення – теж вкрай оригінальне, а виконані пісні заслуговують окремої згадки, – усе це, помножене на гідний рівень акторського виконання, який нечасто зустрінеш у нестоличному театрі.