Купинський водоспад на Хмельниччині. Шум подільської історії HD

Координати водоспаду - - https://goo.gl/maps/bqynktgsbArAbFCMA В сімох кілометрах на південь від Городка просторо розкинувся на схилах Смотрича старовинний Купин. Неподалік від нього археологи знайшли багато кам’яних знарядь праці, на лівому березі Смотрича виявили сліди поселення Черняхівської культури. Писемні витоки історії села сягають ХV століття. У 1407 році литовський князь Ягайло подарував Купин чи то Богуславу, чи то Ярангу. Тоді Купин торгував з усім світом. Крам везли Смотричем до Дністра, а далі - Чорним морем. Купин не обминули ні Богдан Хмельницький, ні Устим Кармелюк. Ось як описує автор туристичного путівника «Високі береги Смотрича» Г.С.Дем′янчук власні враження від мандрівки цим селом: «Зліва від села підносяться невисокі пагорби, справа - буйний луг, за яким вдалині вузькою смужкою темніє ліс . Огляньте невеликий міст через Смотрич. Його підпори – з такого ж старого каменю, з якого споруджено вікодавні фортеці. Недарма його жителі називають «Турецьким». Перед нами пам′ятка тих років, коли турецькі здобичники прагнули перетворити ці краї у свою колонію». Одразу ж за мостом шумить невеликий водоспад. Про нього згадує відомий російський геолог В.Д.Ласкарєв: «Течія швидка, місцями неспокійна (з невеликими вирами і водоспадами, наприклад, біля містечка Купин)». В межах Городоцького району Купинський водоспад розташований в середній частині течії Смотрича. Тут долина звужується, лівий берег набирає подібної до каньйону форми. Русло поблизу села виписує вигадливі петлі та змійки, як-от сусідня Чорноводка, що зливається зі Смотричем за кілька кілометрів за селом. До речі, лише декілька десятків метрів не вистачило річкам, щоб подолати вододіл і злитися руслами відразу нижче водоспаду за часів трансгресії Сарматського моря й утворення Подільської височини. Тепер прямо з дороги можна бачити одразу дві річки (рис.5). Подібний витвір річкових ландшафтів ніде, окрім як біля Купина, не трапляється. Зародження водоспаду губиться у глибинах тисячоліть. Зате інші творіння рук людських вимірюється століттями. На околиці тодішнього містечка було насипано добротну загату. Вище неї русло річки роздвоїли. Правий рукав заповнював ставок, вода якого невтомно вертіла колесо кам′яного млина. Лівий, материнський рукав, і надалі служив річці. Над нею, в ті ж віки замість дерев′яного (фрагменти товстих паль збереглися донині) звели невеликий, зате надто міцний кам′яний арочний міст. Під ним, аж до різкого повороту праворуч норовлива течія наштовхнулася на непіддатливе кам′яне ложе, щоб навічно, із невдоволеним шумом «зависнути» над прилеглою долиною. Та все ж, великий скульптор-вода невпинно вершить свою справу - за останні 30 років поріг водоспаду заввишки помітно виріс. Висота його нині складає 3-3,5 м, ширина - понад 15 метрів Ось так, наче граючись, природа подарувала купинчанам «заморський» для цих країв водоспад. А під ним, на поверхню напіввідкрила для допитливого ока свою таємницю - рідкісні геологічні відшарування твердих вапняків та аргіл