Юлія Дошна - Чия хата соломою вкрита

Чия хата соломою вкрита, Сидить мати сльозами залита, Сидить, сидить, стиха промовляє, Що за сина не чує й не знає. Сину, сину, ти моя потіха, Лишив єсь ня, як кору з оріха. Сама сижу бідна, дома плачу, Що я тебе не чую й не бачу. Ой не плачте ви, очка рідненькі. Я утратив життя молоденьке. Мандруючи по чужому світу Загубив я молодії літа.