Артем Лоік - Гори (Duha Music prod.) HD

Пісня з альбому Артема Лоіка "Під покривалом". Вихід альбому 21.06.19 iTunes/Apple Music: https://apple.co/2L6gtlC Spotify: https://spoti.fi/2KuSrBg Deezer: http://bit.ly/2x6Voz5 Яндекс.Музыка: http://bit.ly/2KuSpcs ВКонтакте: https://vk.cc/9whbzS Текст: А що буде — те буде! Ми стріляли в люстерце! А що куля — те в груди! А що слово — те в серце! Чи Ісуси, чи Будди, скільки вір, — стільки бруду, та одне тільки вічне — як раніше ми люди. А що вийде — те вийде… Як могли — так ходили! Не любили — вбивали, а вбивали — любили… А що вийде — те вийде! Тільки ангели ви де? Кажуть тут за дверима. За дверима могили… А що знати — не знати! А що бачити — темінь! А молитви — на мати! А ікони — на меми… А пророків — впізнати, як вони вляжуться спати, а дорога від мене — йде напевно — до мене. А що потом — те потім, а що сталось — те зараз… Скільки коштує злотих райське аблуко даром? А всі роти до роту своєчасного гроту… а монети — нездарам, а талант — ідіотам… Я за невидимими горами тільки чорні твої очі і шукав! Я за невидимими горами! Через чорне море, повне чорних кав! Я за невидимими горами! Залишу чорній ночі, з чорних літер, чорний слід! Я за невидимими горами! З чорної діри кричу на весь цей білий світ! Що зможу, те знайду і не втрачу! Ми від дошок до дошок, ми від панча до панча! А що станеться — хай те розмалюється хайпом і вперед до потопу! Хто з фейсом, хто з потапом. Справедливість, правдивість, непідкупність і віра, — так, ми з вами пробились! Тільки в хащі до звіра! І за те що брав ти лист, де надії іскрились, і в його пащі померли, — ці слова народились! А довічне — не вічне, а центральні — не в центрі, а що гучно — не вірші, а що влучно — не в центи… що відверто — не ніжно, президенти — не стенди, а що гасне — не свічка, а що віра — не церква… Що зістанеться бро — існувати з розмахом! Хтось рубає бабло тільки часто на плахах! І шинкують руками, наші шкури роками, і летять наші голови із гори колобками! Я за невидимими горами! Тільки там, де золота нема! Я за невидимими горами! Тільки там, де краща пісня німа. Я за невидимими горами! Дійду, дістану, відшукаю свій причал! Я за невидимими горами! Бачу його, але невже, це те, — з чого почав! Я за невидимими горами! Знову забуду, знову сліпо розпочну! Я за невидимими горами! А розпочну — це ж розпач, ну! Я за невидимими горами! Знову гатитиму руками в двері дому! Я за невидимими горами! Поки не зрозумію, що я сам закрився в ньому!