Ніч яка місячна

Українська народна пісня на вірші М.Старицькогоз к/ф "В бой идут одни "старики"Ніч яка місячна, зоряна, ясная!Видно, хоч голки збирай.Вийди, коханая, працею зморена,Хоч на хвилиночку в гай.Сядем укупочці тут під калиною --І над панами я пан!Глянь, моя рибонько, -- срібною хвилеюСтелиться полем туман.Гай чарівний, ніби променем всипаний,Чи загадався, чи спить:Ген на стрункій та високій осичиніЛистя пестливо тремтить.Небо незміряне всипане зорями,Що то за Божа краса!Перлами ясними попід тополямиГрає краплиста роса.Ти не лякайся, що ніженьки босіїВмочиш в холодну росу:Я тебе, вірная, аж до хатинонькиСам на руках однесу.Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,Тепло -- ні вітру, ні хмар...Я пригорну тебе до свого серденька,А воно палке, як жар.