Ірій - Буднітай

Хто ж то ізнадвору ходить? Пісню хто свою заводить? Чи то не той Буднітай Каже мені: "Не засинай!"? Із зорею рано встала, Весь день важко працювала, Впали важкі повіки і край, А хтось шепоче: "Не засинай". Ой, не спи, дівчино, Ще не час сни дивитись, Ще не час поснути, Ще не час, ще не час! В полі, де високі трави, Спить там козаченько бравий, А по землі туманом за край Тихий шепіт: "Не засинай..." Відкрились сині ясні очі, Чий це голос тут шепоче? Чи то не той Буднітай Каже мені: "Не засинай!"? Ой, не спи, козаче, Ще не час в полі лежати, Ще не час поснути, Ще не час, ще не час... В полі лютий вітер свище, Вийшов козак в село найближче, А хтось на вухо шепотить: "Йди у хату, де світло горить..." З хати просто до криниці Вийшла гарна молодиця, Лише вийшла за двері, як грім, Стріли Перуна впали на дім, Стріли Перуна впали на поле І запалали вогнем ясним! Хто ж із надвору ходить? Пісню хто свою заводить? Хто ж біду і лихо Від добрих людей відводить? Чи то не той Буднітай Каже мені: "Не засинай!"?